Комерційна пропозиція на юридичні послуги: як її скласти

Навіщо юрист витрачає час на письмову пропозицію

Український бізнес звик домовлятися усно: зустріч, кава, рукостискання — і «працюємо». Проблема починається на третьому місяці, коли клієнт згадує, що «ви ж обіцяли супровід під ключ», а юрист — що обіцяв лише підготувати позов. Письмова комерційна пропозиція закриває саме цю діру: вона фіксує обсяг, строки, вартість і межі відповідальності ще до того, як сторони почнуть витрачати гроші й нерви.

Для невеликої практики чи адвокатського бюро це ще й інструмент відбору. Клієнт, який уважно читає пропозицію і ставить питання по суті, зазвичай дисциплінований і в роботі. Той, хто просить «просто надішліть ціну в месенджер», а потім зникає на два тижні, поводитиметься так само і під час справи — з тією різницею, що зникнення буде вже після передоплати.

Окремо варто згадати тендери й корпоративні закупівлі. Великі компанії, особливо з іноземним капіталом, не укладають договір без документа, де чітко розписано обсяг послуг і ставки. Без такого файлу юрист просто не потрапляє до шортлиста.

Структура, яка працює: від фактів до ціни

Що ставити на початок

Перший блок — не про фірму, а про клієнта. Опишіть ситуацію так, як ви її зрозуміли з розмови: «ТОВ з іноземною інвестицією орендує приміщення в Києві, орендодавець вимагає дострокового розірвання та штраф». Якщо юрист неправильно зрозумів запит, клієнт побачить це на першій сторінці, а не після підписання акта.

Далі — перелік робіт. Не «юридичний супровід спору», а конкретно: аналіз договору оренди та листування, підготовка відзиву на позов, участь у трьох судових засіданнях, супровід переговорів про мирову. Кожен пункт має бути таким, щоб його можна було перевірити й відзвітувати за ним. Розмитий обсяг — головне джерело конфліктів у юридичних питаннях корпоративних відносин, де клієнт очікує супроводу всіх зборів, а юрист рахував лише одну консультацію.

Ставки, бюджет і те, що не входить

Ціна має бути або фіксованою, або з вилкою та поясненням, від чого залежить верхня межа. Типова практика в Україні станом на 2025 рік: консультація — від 800 до 2 500 грн за годину залежно від міста й складності; підготовка позову в господарському спорі — 8 000–25 000 грн; погодинна ставка партнера в київській фірмі — 2 000–4 500 грн. У Дніпрі чи Харкові ті самі послуги коштують помітно менше, і клієнти це знають, тому штучно завищувати ставку «під Київ» сенсу немає.

Обов'язковий розділ — що у вартість не входить: судовий збір, оплата експертизи, нотаріальні витрати, відрядження. Дрібниця, але саме через неї клієнт відчуває себе обманутим, коли до рахунку додаються 6 000 грн за клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

І третій елемент — строки дії пропозиції. Два-три тижні цілком достатньо; далі змінюються судові збори, а іноді й підхід до справи.

Помилки, через які пропозицію доводиться переписувати

Найпоширеніша — шаблон, скачаний з чужого сайту зразка. Комерційна пропозиція юридичні послуги якоїсь столичної фірми може містити десяток послуг, яких конкретний юрист не надає: представництво в Касаційному суді, захист у справах про тероризм, податковий консалтинг. Клієнт телефонує саме з цим запитом, а потім чує «це не до нас». Друга помилка — надто довгий текст на шість сторінок із переліком усіх практик фірми. Ніхто не дочитає до ціни, а ціна — це те, заради чого документ відкрили.

Третя помилка стосується відповідальності. Формулювання «гарантуємо позитивний результат» у професійній спільноті виглядає непрофесійно, а подекуди й суперечить правилам адвокатської етики. Замість гарантій краще прописати процесуальні кроки, ймовірні сценарії та орієнтовні строки розгляду справи в суді першої інстанції — у господарському процесі це зазвичай шість-дев'ять місяців, і клієнт має це розуміти заздалегідь.

Конфіденційність і персональні дані

Якщо пропозиція готується для компанії, у ній згадуються назви контрагентів, суми, іноді персональні дані керівника. Варто додати короткий пункт про конфіденційність і про те, що документ не передається третім особам. Це дрібниця, яку помічають юридичні департаменти й оцінюють вище за гарний дизайн.

Окремо зверніть увагу на реквізити: повне найменування, код ЄДРПОУ, номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або дані про включення до реєстру адвокатських бюро. Помилка в цифрі коду виглядає як недбалість, і це перше, що кидається в очі.

Формат і подача: що робити після відправки

PDF на дві-три сторінки з нормальною типографікою, шапкою фірми й підписом — оптимум. Word-файл надсилають, коли клієнт має погодити правки, і це теж нормальна практика, але тоді варто попередити, що фінальна версія буде у PDF. Надсилати саму лише ціну без опису робіт — означає перетворити розмову на торг, у якому виграє той, хто назвав меншу цифру, а не той, хто краще розуміє справу.

Після відправки — один дзвінок через два-три дні. Мета не «продати», а з'ясувати, чи правильно зрозумілий запит і чи не змінилися обставини. Часто з'ясовується, що клієнт уже отримав ухвалу суду або що контрагент запропонував мирову, і пропозицію треба переробити під новий сценарій. Така гнучкість коштує дорожче за будь-яку знижку й формує репутацію, на якій потім будуються рекомендації.